😻🙈🔥 Не знаю у кого ти асоціювалася з червоним напівсолодким та чорним круживним, та я заборонив би йому навіть так думати про тебе, навіть уявляти тебе такою, якою він тебе бачив. Ти надто чиста і усміхнена постаєш у моїй уяві, надто щира і чиста для такого порівняння. Ти - це надуті щічки, повні грайливого суму, які при правильному піклуванні перетворюється на усмішку маленької принцеси( вибачай за фамільярність). Ти - це дивна вимова двійки французькою, яка перетворюється на каламбур емоцій: від сором'язливості до нестримного сміху в унісон зі мною. Ти - сліди від укусів на спині та щиї, спочатку такі болючі, але потім дорогі як згадки про твою справжність, таку не награну. Ураган твого вогню заворожує й одночасно обпікає, як ті укуси-сліди, твої сігнатури, підписи. Тобі від мами дісталась не тільки чарівна посмішка і неймовірної краси волосся( як і меншій твоїй копії), а й ще іскорки в очах, що запалюють твоєю енергією. Мені іноді важко втримувати твій темп, тож я полюбляю в такі моменти просто спостерігати за тобою, у ролі художника. А асоціюю тебе з післясмаком гарної кави - нестримна енергія, яка плавно перетікає у безтурботний спокій, той спокій коли з тобою треба просто дивитись на зірки і говорити про вічне. Тебе треба цілувати в шию. Взимку тебе треба гріти смачним чаєм і чимось солодким, я вже знаю перелік того, що ти обожнюєш, і не менший список того, що терпіти не можеш. В такі зимові вечори тебе треба пізнавати: потроху, не кидаючись зломивши голову у хащі твоїх переживань і почуттів. Треба пережити це знову з тобою, і головне завжди бути поруч, ти це цінуєш. Ти більше не приходиш до мене додому, і я давно вже не стримую бажання силою змусити тебе відпочити, бо ти весь час кудись біжиш і всюди хочеш встигнути. Ти сонне щастя( час вже починати спати трохи більше) з яким треба слухати "Родимки" на висоті вище 10 поверхів і читати Іздрика або Есеніна.
Не будь напівсолодкою, напівщасливою, напівзадоволеною чи напівсобою. Ти варта тільки цілого - бо ти яскравий колір у житті кожного, а не напівтон. Будь тільки справжньою, якою я тебе знаю.
P.S. Даруйте їй, крім поцілунків, солодощі й польові ромашки, бо вона варта цього.
А.Д.
